Скандальные материалы, финансовые средства и концепция "русского мира": каким образом вербовка граждан Украины стала массовым явлением.

Юнаки та дівчата, тримаючи в руках повітряні кулі, вишикувалися на сходах у декілька рядів. На верхньому рівні розташувалися підлітки з блакитними кулями, а на нижньому – з жовтими. Це патріотичне зображення прикрашає обкладинку фейсбук-сторінки Бахмутського індустріального фахового коледжу і залишатиметься там, поки існує сама сторінка.

Зараз таке фото не зробиш. Бахмут окупований, коледж ліквідований - недотягнув сім років до свого столітнього ювілею, а його будівля частково зруйнована. Останній допис на сторінці датований 21 лютого 2022 року - він присвячений Дню рідної мови.

Що робив у цей день один із студентів-першокурсників цього навчального закладу, Володимир Маркін, який вивчав фінанси та банківську справу? Ймовірно, він готувався до змагань з кульової стрільби, які повинні були відбутися найближчим часом у Львові. Проте, на ці змагання він не поїде, оскільки їх скасують через повномасштабне вторгнення.

Маркін жив за чітким розкладом: вранці відвідував заняття, пообіді займався спортом, а ввечері виконував домашні завдання. І так минав день за днем.

"За місцем навчання характеризується позитивно. Має дружні стосунки з однолітками, за характером спокійний, доброзичливий, займається спортом, шкідливих звичок не має", - напишуть потім про Маркіна в судовому вироку.

У цьому ж судовому рішенні містяться й інші пункти: встановити його провину в підтримці збройних сил держави-агресора під час бойових дій проти ЗСУ та засудити його до 10 років ув'язнення.

Покарання за колабораціонізм (ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України) передбачає більший строк ув'язнення для дорослих, а для неповнолітніх, яким на момент вироку був Маркін, 10 років - це максимум.

З березня 2022 року Маркін виконував обов'язки навідника в Бахмуті. Він передавав російському куратору з позивним "Коліно" інформацію про розташування підрозділів ствольної та реактивної артилерії ЗСУ, переміщення української військової техніки, а також місця організації складів Сил оборони і розміщення військових.

Серед об'єктів, інформацію про які Маркін передав росіянам, опинився і його рідний коледж. Незабаром після цього туди влучила ракета.

У 2022 році Володимир Маркін став одним з 272 осіб, засуджених в Україні за колабораціонізм. У 2023 році кількість засуджених зросла до 793.

Однак ворогові допомагали не лише ці люди. Інше поширене в останні місяці явище – це підпали автомобілів, які належать військовим і волонтерам. Станом на кінець вересня правоохоронці зареєстрували 266 випадків підпалів, які відбулися в різних частинах України протягом цього року (і це не лише в прифронтових зонах).

Дії навідників і паліїв - результат роботи російських спецслужб, які намагаються вербувати українців і часом досягають успіху. Результати цього вербування можна побачити в новинах. Проміжний - у повідомленнях про постраждалих внаслідок влучання російської ракети або чергове спалене авто. Фінальний - у кадрах від СБУ, де на руках підозрюваних вже дзвенять кайданки, або із зали суду.

З чого все бере початок? Якими методами користуються російські спецслужби, щоб залучити українських громадян до підривної діяльності? Які вразливі точки вони виявляють?

Разом із представником державного проєкту "Хочу к своим", відомим під позивним "Террі", ми шукаємо відповіді на ці запитання.

Цей проєкт, ініційований Координаційним штабом з питань військовополонених, отримав підтримку від ГУР МО, СБУ та Офісу омбудсмана, і був представлений ще в липні цього року. Метою проєкту є збір та поширення даних про українських громадян, засуджених за державну зраду та колаборацію, які прагнуть бути включеними до списку на обмін з Російською Федерацією. Проєкт пропонує можливість для громадян зізнатися у співпраці з ворогом, якщо вони бажають припинити таку діяльність на визначених умовах. Крім того, він забезпечує можливість повідомляти про осіб, котрі співпрацюють з російськими спецслужбами.

Серед учасників цього проєкту можна знайти і Володимира Маркіна. Він добре усвідомлює, хто є "своїми".

У 1954 році, щоб завербувати Джона Вассала, канцелярського службовця з посольства Великобританії в СРСР, Комітету державної безпеки довелося докласти значних зусиль. Один із співробітників служби обслуговування дипломатичного корпусу, прикріплений до посольства, виявив, що Вассал є геєм. КДБ вирішило використати цей факт для своїх цілей, оскільки декриміналізація гомосексуалізму у Великобританії мала відбутися лише через тринадцять років.

До Вассала приставили агента, який завоював його довіру і познайомив із московським нічним життям. Під час однієї з вечірок, влаштованих КДБ, англійця споїли і зробили знімки в компрометуючих ситуаціях з кількома особами. Використовуючи ці фотографії, КДБ почав шантажувати чиновника, і він погодився на співпрацю в обмін на винагороду. До свого арешту в 1962 році Вассал встиг передати СРСР багато секретної інформації, яка проходила через його руки, і заробити на цьому значний дохід.

До появи інтернету в широкому вжитку процес вербування нагадував китобійний промисел: на виявлення мети витрачалося багато часу, а на її захоплення та доставку до берега — чимало зусиль. З приходом інтернету, методи змінилися, і замість гарпунів тепер використовують рибальські сіті. Хоча "улов" у таких сітях може здаватися незначним, у контексті російської агресії навіть підліток із телефоном, виконуючи роль коригувальника, може стати причиною знищення важливих об'єктів і численних смертей. Інтернет надав можливість перетворити процес вербування з індивідуальної діяльності на масове явище.

Мені надійшло повідомлення у ВКонтакте. Якщо проаналізувати публічно доступні розмови з українцями, які вже були засуджені за колаборацію з російськими Збройними силами, ці слова можна зустріти багаторазово. Заборонена в Україні соціальна платформа, доступ до якої можливий через VPN, перетворилася на зручний інструмент для російських спецслужб.

Ця платформа дає можливість виявити людину з конкретного міста чи регіону, який цікавить вербувальника. Ще зручніше те, що "ВКонтакте" містить безліч "патріотичних" сторінок, де користувачі висловлюють свої погляди на війну. Легко і логічно можна простежити тих, хто залишив коментарі на підтримку Росії, але живе в Україні, і встановити з ними контакт.

Патріотів Росії також відслідковують через їхні коментарі на схожих сторінках у найпопулярнішій соціальній мережі України, Телеграм, а також під відео з прокремлівським змістом на YouTube.

Наприклад, на початку цього жовтня 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна отримали брат і сестра з Харківщини. Вони відстежували маршрути та графік руху залізничних ешелонів Сил оборони і збирали інформацію про пункти базування українських військ у районах Балаклії та Ізюму.

Згідно з інформацією від СБУ, у 2023 році кадровий офіцер головного управління Генштабу Збройних сил Російської Федерації, відомого як ГРУ, дистанційно завербував двох жителів Харкова. Цей офіцер виявив їхні погляди, ознайомившись із антиукраїнськими публікаціями в прокремлівських Телеграм-каналах.

Нещодавно стало відомо про ще один вирок – 15 років ув'язнення для жителя Чернівецької області, який працював у службі доставки. Виконуючи обов'язки кур'єра, він пересувався на своєму скутері, відмічаючи об'єкти військової та критичної інфраструктури в регіоні. Цей агент був завербований дистанційно не ГРУ, а ФСБ. Це сталося, зокрема, після того, як спецслужби виявили його антиукраїнські висловлювання в російських відеочатах.

Ось що розповідає анонімний представник проєкту "Хочу к своим", відомий під позивним "Террі":

Усі ці сучасні підходи - це просто переосмислення давно відомих і перевірених часом інструментів для нових умов. Головним чином супротивник як і раніше покладається на шантаж і фінансовий вплив. Ці засоби застосовуються вже багато років, лише процеси збору компрометуючої інформації стали більш технологічно розвиненими.

Наприклад, є ціль завербувати людину, в якої є величезні борги. Нерідко причиною боргів є те, що людина - лудоман.

Щоб виявити потрібну людину, шукають відповідний форум, групу або співтовариство, де збираються азартні гравці. Вербувальник протягом тривалого часу намагається завоювати довіру не лише окремої особи, але й усієї групи. Для цього йому потрібно добре розбиратися в конкретній грі, на якій спеціалізується це співтовариство, брати участь у ній, програвати гроші, скаржитися на життя. У процесі він визначає людину, яка може бути схильна до вербування. Зрозуміло, що хтось у цій групі може обмовитися про свої фінансові проблеми.

Після цього починається товаришування. Вони вже належать до однієї спільноти, їх об'єднує багато спільного. Згодом, враховуючи спільні труднощі, такі як борги, завербовувач пропонує: "Я знаю людину, якій потрібна інформація — я вже співпрацюю з ним і отримую за це гроші. Бажаєш приєднатися?". Так все і починається.

Окрім спільнот навколо азартних ігор є й спільноти з онлайн-іграми. Ворог долучається і туди, і там вербує свою агентуру. А вона через свій молодий вік доволі сильно ведеться, на жаль, і, в тому числі, не на дуже великі гроші.

Щодо компромату - методика та сама, просто замініть лудоманів, наприклад, на свінгерів або на будь-яку компрометуючу спільноту чи захоплення, яке в українському суспільстві вважається компрометуючим. У свінгерів є свої спільноти? Мабуть, так. А механізм роботи буде такий самий.

Це звичайні людські слабкості, які завжди будуть ефективними: шантаж, підкуп... Проте важливо усвідомлювати, що ідеологічний чинник залишається актуальним. З плином часу все ще залишаються люди, які вірять у "русский мир" і "спадщину Великого Радянського Союзу". Це створює величезні можливості для діяльності противника.

Ці люди почасти працюють не за гроші. Тобто ворог отримує агентуру, яка працює безоплатно, та ще й ініціативна. І цей фактор буде ще досить довго відігравати значну роль.

Станом на кінець вересня правоохоронці зафіксували понад 266 фактів підпалів автомобілів військовослужбовців і волонтерів, починаючи з початку року. І з цим пов'язаний інший метод, яким користуються російські спецслужби - пропозиція легкого заробітку, яку розміщують в анонімних телеграм-каналах. Здебільшого на таку пропозицію пристають українці віком від 18 до 35 років, повідомляють у Генпрокуратурі.

Близько 90% виконавців мають матеріальний інтерес і прагнуть швидкого заробітку. За виконання таких злочинів пропонуються суми від 700 до 3000 доларів. Однак, я не пам'ятаю випадків, коли виконавці дійсно отримали обіцяні гроші, - зазначає Надія Максимець, речниця Офісу генпрокурора. - Під час спілкування з організаторами, вони спочатку виконують доручення, сподіваючись на оплату, але гроші так і не надходять.

Час від часу виявляють, що до підпалів причетні підлітки. Наприклад, у середині вересня київська поліція спільно з СБУ затримала студента, якому 16 років. Він приїхав у серпні з Черкаської області до Києва з метою пошкодити кілька військових автомобілів. За цю справу йому обіцяли винагороду в розмірі тисячі доларів.

Вночі на Подолі зловмисник підпалив автомобіль, який журналісти та читачі "Української правди" придбали для військових 46-ої бригади. Машину планували передати бійцям за кілька днів. Свої дії хлопець зафіксував на відео для звіту.

Зараз студенту може загрожувати до 8 років ув'язнення за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, відповідно до частини 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.

Основною ціллю цих підпалів є дестабілізація внутрішньої ситуації в країні, як пояснюють правоохоронні органи. З одного боку, російські спецслужби розраховують на незадоволеність серед військових і волонтерів, які нібито можуть висловлювати претензії до правоохоронців, уряду чи суспільства загалом. З іншого боку, це дає змогу російській пропаганді поширювати ідеї про розкол у суспільстві України і представляти підпали як протести громадян проти власних Збройних сил.

Водночас, подібні підпали можуть служити перевіркою агента, до якого в подальшому можна буде звернутися з ще більш привабливою пропозицією.

Якщо хтось успішно виконав таке просте завдання, як підпал автомобіля, то в майбутньому йому можуть довірити щось більш важливе.

Важливо розуміти: задача ворожого вербувальника - щоб завербована людина втратила відчуття небезпеки, причому втрачала його поступово. Думаю, що в людей, недотичних до тематики, є стереотип про те, що, наприклад, співробітник ФСБ завербував агента й одразу дає йому мегазадачу - дізнатися локації аеродромів підскоку нашої авіації. Це працює не так.

Спочатку завербованому агенту доручають зовсім незначну та маленьку задачу. Наприклад, йому можуть сказати: з'ясуй розклад автобусів у невеликому містечку, оскільки в інтернеті цієї інформації немає. Людина отримує ці дані і передає їх, отримуючи за це невелику винагороду в криптовалюті. На перший погляд, це здається незначним — просто передав розклад автобусів. Однак, агент не усвідомлює, що ця інформація є критично важливою для організації переїзду іншого, більш важливого агента, що діє на іншому рівні.

З часом індивід починає втрачати відчуття страху стосовно своїх вчинків. Він вважає, що у тому, що він надав певну інформацію, немає нічого небезпечного. Звикаючи до цієї ідеї, він може отримати завдання, наприклад, зробити фотографії мосту.

Її не просять підійти на три метри до мосту, щоб сфотографувати його опори. Завдання полягає в тому, щоб зробити це з автомобіля, рухаючись на відстані 150 метрів від об'єкту. Що тут особливого? Це теж не якась надскладна задача. Однак вона складніша, ніж просто знайти розклад автобусів. І так далі.

І, може, колись людині дадуть завдання, пов'язане з локаціями базування української авіації. Тобто це вже найвищий левел.

Чи існують певні характеристики, наприклад, вік або стать, які роблять людину більш привабливою для вербування? Ні, це не має значення. Переглядаючи сайт "Хочу к своим" і переглядаючи фотографії ув'язнених, ви помічаєте різноманітність у віці, статі та соціальному статусі. Це звичайні люди з нормальною освітою, стабільним життям і достатком. Але коли дізнаєшся, за що їх засуджено, це справді вражає.

Дивує саме те, що ці особи часом не здатні були передбачити події на кілька кроків вперед. Наприклад, на вебсайті є акаунт засудженого колаборанта, який завантажував зображення для свого куратора з ФСБ в папку на Google Диску, назвавши її просто "Фото для куратора".

Цей текст можна переписати наступним чином: Це не про передбачливість, а про те, що за нескладні завдання, такі як зробити кілька фотографій, передати контакт або знищити автомобіль, ти можеш отримати 50 доларів у криптовалюті. На жаль, для багатьох зрадників це є суттєвим стимулом, який затьмарює розуміння того, що такі дії можуть зруйнувати їхнє життя.

Російські спецслужби систематично вводять в оману своїх колаборантів: виплати здійснюються не в повному обсязі або взагалі не виплачуються. А коли цих агентів викривають, засуджують і готуються передати російській стороні, їх просто ігнорують.

Засвойте основну ідею: тих, хто вирішить співпрацювати з противником, зрештою покинуть, як непотрібний інструмент, і більше ніхто в них не матиме потреби. Росіянам це точно не потрібно.

Certainly! Please provide the text you would like to be rephrased or made unique.

У липні цього року Володимир Маркін із Бахмута подав заяву з проханням додати його до списків для обміну та передати Російській Федерації. Відповідно до Кримінального кодексу, засудженого можуть звільнити від покарання, якщо ухвалено рішення про його обмін як військовополоненого. Саме так сталося з Маркіним, якого звільнили від відбування покарання в рамках підготовки до передачі російській стороні.

Але напередодні обміну росіяни від Маркіна відмовились - знайшли цікавіші фігури для обміну. І український суд знову відправив його за ґрати.

Російські спецслужби не зверталися до Маркіна з пропозицією працевлаштування - це він сам вийшов на них через знайому і запропонував свою допомогу. Юнак не вимагав від російського куратора фінансової винагороди - він діяв з ідейних міркувань. Ідея була проста: жити в Росії. Але не шляхом переїзду, а так, щоб одного дня він прокинувся, і Росія вже була тут.

Найзаповітніше бажання Маркіна зараз - це потрапити туди. Проте, поки що це залишається недосяжним.