Національний банк України введе обмеження на перекази між картками для українців: в країні планують боротися зі злочинними "дропами".

Національний банк України (НБУ) має намір встановити обмеження на вихідні p2p-перекази з картки на картку. Цей крок зумовлений тим, що шахраї, власники онлайн-казино, контрабандисти та навіть російські спецслужби використовують дроп-рахунки (купують у звичайних українців їхні банківські картки) для здійснення незаконних платежів та відмивання значних коштів. Зокрема, НБУ вже виявив близько 80 тисяч таких "дропів".

Самі ж дропи - це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків. Такі платіжні засоби використовуються як транзитні для проведення переказів на різні суми між іншими рахунками. Це потрібно зловмисникам, аби увести жертв в оману, "заплутати сліди" й ускладнити правоохоронцям роботу під час розслідування злочинів.

Кошти, які проходять через рахунок дропа, можуть бути отримані злочинним шляхом, зокрема - торгівлею наркотиками, людьми, зброєю та ін. Також рахунки дропів часто використовуються для ухилення від сплати податків та переміщення грошей, викрадених з рахунків інших людей.

"Грошових мулів" можуть залучати на постійній основі - коли він сам переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток або "одноразово" - коли дроп за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веб-банкінгу.

Один "дроп" пропускає за рік через себе 2-2,5 млн. грн.

Раніше ж нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк повідомив: на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо "дропів", яке пройшло 13 серпня, представник НБУ повідомив: за рік один "дроп" пропускає через себе 2-2,5 млн грн. При цьому за рік лише у двох банках регулятор зміг закрити 80 тис. "дропів" - "але досі їх дуже багато".

"Тобто навіть по 80 тис. "дропів", які виявив НБУ - це вже десь близько 200 млрд грн проходить через рік за дуже консервативними оцінками. І це лише "дропи" по двом великим банкам. ... Втрати податками буде більше 50 млрд грн", - пояснив масштаб проблеми нардеп.

Водночас він підкреслив, що багато людей мимоволі стають учасниками подібних злочинів. Однак існують і ті, хто свідомо обходять різні банки, відкриваючи рахунки, які згодом перепродають злочинцям.

"Одна карта живе кілька місяців до блокування. Але зазвичай встигають відкрити ще купу карток. Дуже часто "дропів" ховають під начебто волонтерів", - розповів Железняк.

Він також повідомив, що, за інформацією Національного банку України, щомісячний обсяг транзакцій за картками становить 300 мільярдів гривень. З цієї суми 140 мільярдів гривень витрачається в магазинах та інших фізичних торгових точках, тоді як 160 мільярдів гривень припадає на онлайн-покупки. Крім того, перекази між картками фізичних осіб досягають 260 мільярдів гривень на місяць.

"Іншими словами, ми враховуємо 300 мільярдів, але якимось чином пересилають лише 260 мільярдів. Це дає уявлення про масштаб проблеми", - роз'яснив народний депутат.

Одночасно, зазначив він, згідно з інформацією Кіберполіції, схеми з використанням "дропів" застосовуються у різних видах злочинної діяльності за трьома основними напрямами. Зокрема:

"Був випадок розслідування, коли понад 400 постраждалих, включаючи військових, переслали викрадені шахраями кошти через посередників, відомих як "дропи". Вони нібито збирали гроші на дрони. Після проведення 23 обшуків у Молдові та 13 в Україні було затримано осіб, які керували шахрайською мережею, що включала понад 500 "дропів", - повідомив Железняк. Він також підкреслив, що, за даними правоохоронних органів, Україна через діяльність "дропів" втрачає щонайменше 1 мільярд гривень щороку."

Більше того, за словами депутата, Служба безпеки України виявила, що Росія застосовує схему з "дропами" для фінансування злочинів проти нашої країни. "Це стосується, зокрема, й навідників," - уточнив парламентарій.

Чи стануть обмеження Національного банку України ефективними?

Обмеження ж у 100 тис. грн. на місяць означає, що сума знизиться у два рази. Разом із тим додаткові обмеження (посилення фінмону, створення реєстру тощо) можуть призвести до того, що використання дроп-рахунків для тих, хто хоче відмити кошти, подорожчає в рази. Замість одного дропу доведеться купувати одразу кілька.

Складання реєстру включає наступні етапи. Існує вже наявний реєстр для обміну даними між банківськими установами. Проте, після занесення особи до цього реєстру, мають виникати певні наслідки для неї. Наразі банк може продовжувати співпрацю з таким клієнтом, оскільки він приносить дохід і комісійну винагороду. Реєстр не повинен існувати лише заради самого реєстру", - зазначила в інтерв'ю OBOZ.UA заступниця директора Асоціації членів платіжних систем ЄВА Олеся Данильченко.

Зміни безсумнівно призведуть до підвищення вартості використання дроп-рахунків. Проте, за словами Данильченка, більшість фахівців у цій сфері погоджуються на необхідність запровадження кримінальної відповідальності для осіб, які продають свої банківські картки з метою участі в шахрайських схемах. У багатьох країнах Європейського Союзу за це вже передбачена кримінальна відповідальність.

Разом із появою кримінальної відповідальності також з'явиться розуміння, що така діяльність незаконна й може призвести до тяжких наслідків. А доти, поки рахунки можна безкарно продавати, в розумінні багатьох українців такий продаж легальний. Насправді ж кожен клієнт банку, погоджуючись з умовами договору, гарантує, що рахунком (і карткою) він буде користуватись персонально.

"На нашу думку, кримінальна відповідальність є необхідною. Це, звичайно, не повністю вирішує проблему. Схема дропів не обмежується нашою країною, вона також функціонує в ЄС. Проте, введення кримінальної відповідальності разом із просвітницькими заходами може зменшити масштаби цього явища," - зазначає Данильченко.

Як раніше повідомляв OBOZ.UA, українські банки ввели обмеження на транзакції з MMC-кодом (кодом категорії бізнесу) "Азартні ігри" з використанням карткового "кредитного ліміту". У банківському секторі визнають, що це можна розглядати як частину ширшої стратегії по боротьбі з нелегальними P2P-переказами. Також ця стратегія передбачає встановлення лімітів на кількість транзакцій та їхні суми, які не повинні перевищувати 100 тисяч гривень на місяць.