Податки збільшаться. Коли це станеться і як це вплине на мешканців України?
Після другої спроби уряд отримав схвалення Верховної Ради стосовно змін у податковій системі, проте головні дискусії ще попереду.
Gazeta.ua досліджувала ситуацію з грошима і прогнозувала, як зростуть ціни.
На пленарному засіданні, яке відбулося 17 вересня, український парламент прийняв у першому читанні урядовий законопроєкт, спрямований на підвищення податків. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк з фракції "Голос", документ отримав підтримку 241 народного депутата.
Кабінет Міністрів заявляє, що цього року дохідну частину державного бюджету потрібно збільшити на 58 мільярдів гривень, і це завдання має бути виконане за рахунок впровадження запропонованих нововведень.
Яких саме (ключових):
* розмір військового збору збільшиться з 1,5% до 5%,
* 1% на ФОПи всіх груп, для 1,2 і 4 групи ФОПів зростають податки, зокрема, військовий збір до 10% від мінімальної зарплатні,
* авансові податки для АЗС,
* щомісячна звітність щодо ПДФО, підприємці знову сплачуватимуть ЄСВ з 2025 року,
* 25% податку на прибуток для фінансових установ та 50% на прибуток для банків у цьому році.
Уряд прогнозує, що наступного року бюджет поповниться ще на 137 мільярдів гривень.
"Все ж таки протягли," - зі скепсисом висловилася народна депутатка Ірина Геращенко з фракції "ЄС", адже з якихось причин не були враховані пропозиції щодо оподаткування грального бізнесу, підвищення акцизів на тютюнові вироби та алкоголь, а також ренти за користування надрами.
Голова відповідального парламентського комітету Данило Гетьманцев ("Слуга народу") навпаки висловив подяку опозиції за те, що цього разу не було "танців надпатріотичної гальорки на кістках". Він зазначив, що це питання не стосується загального збільшення податкового навантаження, а лише стосується банків і їхніх надприбутків.
Однак, зустрівся спротив: депутати не схвалили пропозицію скоротити час на підготовку законопроєкта до другого читання. Отже, його, ймовірно, ухвалять лише в середині жовтня. Таким чином, податки почнуть стягувати ретроспективно, з 1 жовтня.
Опозиція висловлює занепокоєння через дисбаланс у документі. Зокрема, підвищення фіскального навантаження на малий і середній бізнес супроводжується зниженням податків на ювелірну індустрію, а також на придбання автомобілів і нерухомості.
Малий та середній бізнес в захваті від нових податкових перспектив. Зокрема, засновник Сергій Марченко пише: "Особлива вдячність за ретроактивні зміни в податковому законодавстві: наше життя стало занадто монотонним, і масовий суїцид бухгалтерів, безсумнівно, додасть йому яскравих фарб".
Національний банк України поділяє їхні побоювання. "Впровадження такого заходу для вирішення питання фінансування дефіциту та забезпечення стабільного зростання кредитування несе більше ризиків, ніж потенційної користі. Баланс є дуже крихким, і його необхідно зберегти", - прокоментував керівник НБУ Пишний.
При прийнятті в першому читанні так званого ресурсного законопроєкту 11416-д голова податкового комітету був у такому збудженому стані, що його гасла (чи "рєчьовки") лунали настільки голосно, аж можна було лікарів викликати, іронізувала народна депутатка і членкиня парламентського комітету з питань фінансів Ніна Южаніна ("ЄС"). "Навіть не повідомив, а про які ж податки йде мова. І -- суцільна брехня, прикрита "забезпеченням військових", - додала вона.
У фракції "Слуга народу", яка забезпечила найбільшу кількість голосів, також є незадоволені.
При таких обставинах, малому та середньому бізнесу доведеться або зануритися в тіньову економіку, або закриватися й шукати нову країну для проживання, зазначив народний депутат Ігор Фріс. "Передбачаю, що це не останнє підвищення податків. З бюджетним дефіцитом у 500 мільярдів, закрити його 30 мільярдами не вдасться. Як не старайся. І оборонні сили від цього вигоди не отримають взагалі. Розумію тих, хто скаже - війна, і потрібні кошти. Відповім. Вони є. Але не в "білих" зарплатах і доходах легального бізнесу. І всі знають, де саме ці кошти. Але простіше тиснути на тих, хто працює офіційно. Тому я не підтримую такі рішення", - пояснив він свою позицію.
Це означає, що українці платитимуть більше податків при незмінній базі доходів і зростанні цін. Простіше це називається - ми стаємо біднішими, пояснив видимий ефект від новацій Виконавчий директор в Громадська організація "Інститут геополітичного виміру" Дмитро Биков.
Головний аргумент уряду - треба для армії. Прем'єр Денис Шмигаль, котрий ще на початку червня 2024 року спростовував чутки про підвищення податків і запевняв, що цього не станеться, нині пояснює: держбюджет на поточний рік планували "разом з МВФ" з урахуванням завершення війни влітку поточного року. Оскільки війна триває, є додаткова мобілізація, у держбюджеті утворилася "дірка" у 500 мільярдів гривень, котру частково покриють за рахунок збільшення податків та стягнення їх заднім числом.
Існує значна ймовірність, що податковий ресурсний законопроєкт буде прийнято у другому читанні без суттєвих перешкод, оскільки до Верховної Ради надійшов узгоджений з МВФ проект державного бюджету на 2025 рік, у якому передбачено надходження від збільшення податків. Депутати фактично не мали іншого вибору.
Проте, вони можуть компенсувати це шляхом внесення змін і доповнень. Наприклад, питання оподаткування банківських прибутків було однією з головних інтриг як перед засіданням профільного комітету, так і під час нього. Також на порядку денному залишається оподаткування грального бізнесу, а ось з акцизами на алкоголь та тютюнові вироби навряд чи будуть здійснюватися зміни, оскільки їх нещодавно підвищили.
В опозиції, однак, не приховують свого обурення і стурбованості щодо майбутнього. Якщо Верховна Рада ухвалить цей законопроект у другому читанні, незрозуміло, як діяти бізнесу в Україні, зазначає народна депутатка від партії "Голос" Соломія Бобровська. "Зрештою, середньостатистичний українець, який опиниться за межею бідності, знайде легший шлях заробітку, наприклад, збираючи полуницю в Польщі. Збільшення бюджету таким чином неминуче обернеться на корупційні схеми і мінімальну ефективність для тих же сил оборони", - прогнозує вона.
Натомість, представники МВФ, які нині працюють в Україні і, як і минулого року, активно консультують в процесі формування бюджету, переконані в позитивному впливі на національну економіку. За словами директорки Департаменту з питань комунікації МВФ Джулії Козак, державі необхідно активізувати внутрішні надходження шляхом впровадження фінансових обмежень та збільшення податкових зборів.
"Акцент на внутрішніх надходженнях є важливою частиною стратегії Фонду до 2025 року, що сприятиме створенню можливостей для критично важливих витрат. Крім того, необхідно зберігати резерви для реагування на виклики та забезпечення фіскальної та боргової стабільності", - підкреслила вона.
В обмін на це, за чутками, МВФ сприяв досягненню угоди з кредиторами України по обмеженню обслуговування зовнішнього боргу (по євробондах). Іншими словами, платитимемо за попередніми боргами менше, ніж передбачалося. За даними міністра фінансів України Сергія Марченка, угода дозволить заощадити 11,4 мільярда доларів США для держбюджету, до 2033 року сума зекономленого зросле до 22,75 мільярдів доларів.
Українці не є настільки бідними, як може здаватися, заявляє експерт з економічних питань Георгій Бірхадзе. Згідно з його інформацією, протягом 2023 року громадяни нашої країни придбали приблизно 5 тисяч автомобілів, а цього року ця цифра зросла до 9 тисяч. Найцікавіше, за його словами, це не позашляховики та інші транспортні засоби для ЗСУ, а легкові автомобілі представницького класу та дорогих брендів, таких як BMW та інші.
"Я знаю конкретних людей, які на ФОПах, наприклад, у ресторанному бізнесі, мають сотні мільйонів гривень. Чому сьогодні криптовалютників. а вони нічого на платять у бюджет? Це сотні мільйонів доларів уже, не гривень", - пояснив експерт. Також і аграрії платять за оренду земель кешем (готівкою) до кишень, з цих коштів податки не стягуються.
Але "якщо піднімаєте податки - закрийте кордони (для схем на митниці)! Адже йдеться не лише про збільшення податків, а й про виведення коштів з "тіні", - наголосив він.
Георгій Бірхадзе передбачає, що ціни на продукти харчування можуть зрости не більше ніж на 10% через впровадження нових заходів, причому основними причинами цього стануть підвищення вартості палива і, відповідно, здорожчання логістичних послуг.
