Спрощення для бізнесу: які заходи дерегуляції ухвалила Верховна Рада під час війни
У липні Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №7331, який передбачає внесення змін до деяких законів України з метою спрощення умов здійснення господарської діяльності під час воєнного або надзвичайного стану. На даний момент, профільний комітет парламенту завершує підготовку законопроєкту до підпису головою Верховної Ради, після чого документ буде направлений на розгляд Президенту. Які саме положення були затверджені, як вони будуть реалізовуватися на практиці та чи дійсно спростяться умови ведення бізнесу, а також про можливі ризики для підприємців розповіла Mind старша юристка практики GR АО "ADER HABER" Людмила Крохмалюк.
Ознайомтеся також: Верховна Рада впровадила новий порядок започаткування бізнесу. Які зміни відбулися з дозволами, ліцензіями та перевірками?
Збройний конфлікт встановлює власні правила. Одним з головних завдань є посилення оборонного потенціалу держави, що досягається, серед іншого, через достатнє фінансове забезпечення.
Про нагальну потребу в зростанні оборонних видатків свідчать нещодавно затверджені урядом зміни до державного бюджету на 2024 рік, які передбачають збільшення фінансування оборони на 495,3 млрд грн. Для реалізації цього завдання уряд був змушений вжити непопулярних заходів, зокрема підвищення податків, передбачених законопроєктами №11416 та №11417.
Поки урядові законопроєкти очікують на свій розгляд, влада вирішила обрати інший підхід - не шляхом "батога", а "пряника", зменшуючи бюрократичні перепони для ведення бізнесу в Україні. Йдеться про законопроєкт №7331, який спрямований на спрощення умов ведення господарської діяльності під час воєнного або надзвичайного стану в країні.
Ці кроки можуть значно поліпшити бізнес-клімат в Україні, зробити його більш привабливим для інвесторів і сприяти економічному зростанню країни.
Під час воєнного стану дозволи та ліцензії переводяться на декларативний режим. Це означає, що отримання дозволів і ліцензій на цей період скасовується. Таким чином, можна буде почати власний бізнес, який потребує ліцензування або дозволу, просто задекларувавши відповідну діяльність. Проте, це правило не поширюється на всі види діяльності. Деякі з них все ж вимагатимуть отримання відповідних дозвільних документів.
У декларації необхідно буде зазначити:
Звісно! Ось унікалізований текст: Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) прийматимуть декларації в паперовому вигляді, а в електронному форматі її можна буде подати через портал електронних сервісів для юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об'єднань. Детальніший порядок подання ще має затвердити Кабінет Міністрів.
Можливо, ця послуга стане доступною через портал "Дія" у рамках єДекларації.
Після завершення вказаного періоду відновляться всі дозвільні процедури та вимога ліцензування.
Щодо порядку декларування, то закон передбачає, що порядок подання декларації додатково визначить уряд.
Варто зазначити, що відповідні правила вже діють та ефективно застосовуються з березня 2022 року.
Отже, з прийняттям законопроєкту №7331 декларативний принцип здійснення окремих видів господарської діяльності було піднято з рівня постанови Кабінету Міністрів до рівня закону.
Згідно зі ст. 92 Конституції України, правові основи та гарантії підприємницької діяльності визначаються виключно законами України. Наприклад, ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачає, що лише законами, які регулюють отримання дозвільних документів, встановлюються вимоги щодо необхідності таких документів, їх види, повний перелік підстав для відмови у видачі, переоформленні або анулюванні дозвільних документів, а також перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Таким чином, законодавча влада прагне впорядкувати цей процес у правовому полі.
Що станеться з деклараціями, поданими згідно з урядовою постановою, але не за законом? Декларації, подані відповідно до чинного законодавства до набрання чинності новим законом (р.№7331), будуть продовжувати діяти згідно з новими положеннями закону.
Хто ж змушений буде отримувати дозволи та ліцензії? Це стосується видів діяльності з високим рівнем ризику, список яких затвердить Кабінет Міністрів. Уряду надається два місяці з моменту набрання чинності законом (р.№7331) для цього завдання.
Слід зазначити, що на сьогодні відповідний перелік уже діє (постанова КМУ від 18 березня 2022 року №314), яким до високоризикованих бізнесів віднесено, зокрема: виробництво лікарських засобів, банківська діяльність, діяльність на ринку азартних ігор, професійна діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках та інші.
Після набуття чинності новим законом, ця постанова, ймовірно, підлягатиме перегляду. Це зумовлено тим, що нове законодавство вимагає, щоб до зазначеного переліку обов'язково включалася інша діяльність, здатна призвести до:
Як діяти бізнесу, що оперує на основі чинних дозволів або ліцензій, термін дії яких завершується під час воєнного стану, але відповідно до нового закону (р.№7331) вони зможуть працювати за декларативним принципом? Такі дозволи та ліцензії вважатимуться продовженими на період воєнного стану та до кінця календарного року, в якому воєнний стан було припинено або скасовано, але щонайменше на три місяці з моменту його завершення чи відміни. При цьому регулярні платежі за строковими ліцензіями відстрочуються на цей же період.
Необхідні звіти, повідомлення та документи, що не були подані під час воєнного стану, повинні бути надані до завершення календарного року, в якому воєнний стан було припинено або скасовано, але не пізніше ніж через три місяці після його завершення або скасування.
Законодавство щодо ліцензування включає вимогу, щоб ліцензіати своєчасно подавали до органу ліцензування звітність, яка необхідна для перевірки відповідності ліцензійним умовам. З огляду на те, що процедура ліцензування наразі буде призупинена, ймовірно, що подання відповідної звітності також буде зупинено.
Згідно з новим законом, під час воєнного стану призупиняються всі планові перевірки.
Штрафи для бізнесу за відсутність дозволу або ліцензії будуть застосовуватися виключно до високоризикованих видів діяльності, для яких їх наявність залишається обов'язковою. Важливо зазначити, що перелік цих видів діяльності ще має бути затверджений урядом.
Так, санкція ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення за здійснення господарської діяльності без ліцензії передбачає штраф від 17 000 до 34 000 грн із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини або без такої.
Крім цього, закон дозволяє притягати до кримінальної відповідальності за діяльність без відповідної ліцензії, зокрема, за організацію чи проведення азартних ігор. За такі правопорушення передбачено штраф у розмірі від 170 000 до 680 000 грн (ст. 203-2 Кримінального кодексу України).
Закон вступить у силу з наступного дня після його оприлюднення, але тільки після підписання Президентом.
Оформлення декларації є значно швидшим і легшим способом започаткувати бізнес, особливо за допомогою онлайн-платформ. Ліцензування, навпаки, часто потребує більше часу та зусиль через необхідність підготовки документів і виконання адміністративних процедур. Наприклад, отримання ліцензії може зайняти приблизно місяць, тоді як подання декларації можна здійснити протягом одного дня.
У такому разі, якщо декларативна система виправдає покладені на неї надії протягом воєнного стану, вона може трансформуватися у постійне рішення для численних аспектів ведення бізнесу в майбутньому.
Основним недоліком ухваленого закону є надання занадто широких повноважень уряду. Це стосується визначення кола суб'єктів, які хто будуть користуватися дозвільною системою, а які - декларативною.
Більше того, подібні нововведення можуть призвести до ряду інших негативних наслідків:
Безсумнівно, лише час покаже, як буде працювати цей закон на практиці. Однак, одне можна сказати точно: без міцного економічного підґрунтя досягти військових перемог буде дуже важко. Держава і бізнес повинні стати надійними союзниками та підтримувати один одного, адже тільки створивши самодостатню економіку, можна побудувати потужну країну, здатну протистояти ворогу та економічно розвиватися.
